A+ A A-

Тарас Шевченко – наш сучасник

Батьку, славний наш Тарасе,

Ти – вічний паспорт України.

Твій геній не підвладний часу,

Ти наш сучасник і донині!

Нас відділяють два віки…

А знов неправда і неволя.

Для тих, хто, як і ти, в борні,

 

Покращить прагнуть людям долю.

Розбились мрії твої світлі

Про ту сім’ю «і вольну, й нову» -

Немає правди на землі,

Пани над нами владні знову.

І все ж була у нас сім’я

Народів дружних вільна й нова,

Та влізла, як змія, в недобрий час

Проклята та перебудова…

Влада зрадила народ і суперкраїну,

Розірвала на шматки СРСР руїни.

Захотілось панам новим жить, як за кордоном,

Щоб нічого не робить, а збивать мільйони.

Демократію та гласність все вони хвалили,

А чого добились? Диктаторство заганьбили…

Й до нього скотились.

Здавалося, здобув народ наш волю,

І незалежні стали ми,

Та люди скаржаться на долю –

Нема єднання між людьми.

Бо є багаті в нас і бідні,

Безхатченки нещасні є,

І мільйонери, й безробітні,

І кого голод дістає.

Незалежна Україна тепер жебракує,

Подачками з-за кордону уряд наш частує…

18 мільярдів не із неба ж впали –

То новітні «демократи» народ обібрали.

Мільйонерів іще більше, а народ бідує:

Безробіття допікає, кримінал панує.

Гірко бачить владних панів,

Що творів Шевченка не читають,

До підніжжя вінки несуть йому,

А народ свій обдирають.

Навчились у панів заморських

Народу рідному брехати,

Корупцію в своїх рядах

При владі ніяк не можуть подолать.

Презавзяті «патріоти» про Вкраїну дбають,

А своїх дітей учитись в зарубіжжя посилають,

Бо на своїй землі освіта

Не вдовольня владну еліту.

Пани-олігархи! Владні депутати!

Добре вам живеться, та не слід вам забувати,

Що терпець народу врешті увірветься –

І прийде розплати час, і гряде народна кара,

Як писав колись Тарас:

«І повік огонь новий з Холодного Яру».

За порадою до тебе ідемо, Тарасе,

Підкажи, як діять нам в теперішнім часі.

І ніби чуєм голос твій:

«Затямте в Україні люди –

Не буде правди на землі,

Поки при владі трударів не буде!»

Як буде від трудящих влада,

Не буде бідняка і пана,

Всі люди житимуть в достатку,

За працю людям буде шана.

І тоді добро прийде в кожну вашу хату,

І тоді всміхнеться радо Україна-мати!

Наталія Рожкова, м. Бобринець

Оцените материал
(3 голосов)
Наталія Рожкова

м. Бобринець, Кіровоградська обл.

(1942-2016)

Другие материалы в этой категории: « Свинцовая игрушка Віроломство »

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх
 

Наши авторы

Архив публикаций

« Май 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Надзвичайні події

  • Сержант врятував самогубцю
    Сержант врятував самогубцю

    Молодший сержант, який нещодавно пішов служити за контрактом, увечері повертався додому і побачив, як незнайома дівчина на мосту скинула з себе верхній одяг, видерлася на трубу і... шубовснула у воду. Ігор не роздумував

    Подробнее ...
  • Побили за рідну мову
    Побили за рідну мову

    Анна - дружина кіборга Андрія Ширкова, який загинув торік під час бою на Світлодарській дузі. Сам чоловік був родом з Донеччини і все життя розмовляв російською мовою, але півтора року тому всією родиною перейшли на українську. Діти дуже гордяться своїм татусем.
    Ось і того дня Анна завела доньку у музичну школу, а з молодшим сином зайшла на ринок, щоб придбати стрічок для плетіння браслетів. Жінка попросила дати кілька червоних і чорних стрічок, а продавчиня почала

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+