A+ A A-

Тарас Шевченко – наш сучасник

Батьку, славний наш Тарасе,

Ти – вічний паспорт України.

Твій геній не підвладний часу,

Ти наш сучасник і донині!

Нас відділяють два віки…

А знов неправда і неволя.

Для тих, хто, як і ти, в борні,

 

Покращить прагнуть людям долю.

Розбились мрії твої світлі

Про ту сім’ю «і вольну, й нову» -

Немає правди на землі,

Пани над нами владні знову.

І все ж була у нас сім’я

Народів дружних вільна й нова,

Та влізла, як змія, в недобрий час

Проклята та перебудова…

Влада зрадила народ і суперкраїну,

Розірвала на шматки СРСР руїни.

Захотілось панам новим жить, як за кордоном,

Щоб нічого не робить, а збивать мільйони.

Демократію та гласність все вони хвалили,

А чого добились? Диктаторство заганьбили…

Й до нього скотились.

Здавалося, здобув народ наш волю,

І незалежні стали ми,

Та люди скаржаться на долю –

Нема єднання між людьми.

Бо є багаті в нас і бідні,

Безхатченки нещасні є,

І мільйонери, й безробітні,

І кого голод дістає.

Незалежна Україна тепер жебракує,

Подачками з-за кордону уряд наш частує…

18 мільярдів не із неба ж впали –

То новітні «демократи» народ обібрали.

Мільйонерів іще більше, а народ бідує:

Безробіття допікає, кримінал панує.

Гірко бачить владних панів,

Що творів Шевченка не читають,

До підніжжя вінки несуть йому,

А народ свій обдирають.

Навчились у панів заморських

Народу рідному брехати,

Корупцію в своїх рядах

При владі ніяк не можуть подолать.

Презавзяті «патріоти» про Вкраїну дбають,

А своїх дітей учитись в зарубіжжя посилають,

Бо на своїй землі освіта

Не вдовольня владну еліту.

Пани-олігархи! Владні депутати!

Добре вам живеться, та не слід вам забувати,

Що терпець народу врешті увірветься –

І прийде розплати час, і гряде народна кара,

Як писав колись Тарас:

«І повік огонь новий з Холодного Яру».

За порадою до тебе ідемо, Тарасе,

Підкажи, як діять нам в теперішнім часі.

І ніби чуєм голос твій:

«Затямте в Україні люди –

Не буде правди на землі,

Поки при владі трударів не буде!»

Як буде від трудящих влада,

Не буде бідняка і пана,

Всі люди житимуть в достатку,

За працю людям буде шана.

І тоді добро прийде в кожну вашу хату,

І тоді всміхнеться радо Україна-мати!

Наталія Рожкова, м. Бобринець

Оцените материал
(3 голосов)
Наталія Рожкова

м. Бобринець, Кіровоградська обл.

(1942-2016)

Другие материалы в этой категории: « Свинцовая игрушка Віроломство »

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Наверх

Наши авторы

Архив публикаций

« Февраль 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28        

Надзвичайні події

  • Відтяв руки, щоб не подала заяву
    Відтяв руки, щоб не подала заяву

    Коли Марічка познайомила батьків зі своїм обранцем, їм відразу не сподобався цей хлопець. Рідні стали відмовляти доньку від шлюбу, але вона сказала, що це чоловік її мрії, і все-таки вийшла заміж за Руслана. У шлюбі молодята прожити сім років,

    Подробнее ...
  • Батько викрав власну доньку
    Батько викрав власну доньку

    Віка і Мирон познайомилися, коли він приїхав у їхнє село відвідати батьків. У Росії в чоловіка була дружина і двоє дітей, але він розлучився. Стали зустрічатися і невдовзі побралися. Чоловік чомусь узяв прізвище дружини.

    Подробнее ...
загрузка...

Свіжі анекдоти

Погода, Новости, загрузка...
загрузка...
Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв sakvojag.net дозволяється за умови посилання. Для iнтернет-видань обов'язковим є гiперпосилання на sakvojag.net.
Яндекс.Метрика

Google+